Генієм може стати абсолютно будь-яка дитина, незалежно від національності, раси та віросповідання. І навіть вплив генетики досі повністю не доведено. Вчені досі сперечаються про те, чи впливають гени на розумові здібності, або їх можна розвинути в процесі виховання.
Однозначно формування особистості людини впливають умови, у яких вона зростає. Тож давайте ж розберемося, що саме конкретно зробить дитину розумним і талановитим.
Я пропоную порівняти виховання дітей у сім’ях пострадянських країн та у єврейських сім’ях. Чому саме таке порівняння? Просто тому, що у нас методи виховання змінювалися залежно від часу, епохи, економічного становища та інших умов. Змінювалися пріоритети. А в єврейських сім’ях досі шанують багатовікові традиції сім’ї та народу, наслідують накопичений досвід. І у питаннях виховання прислухаються до старшого покоління, і правил не змінюють.
Думаю, ніхто не посперечається з тим, що справді за всіх часів було багато талановитих вчених, митців, підприємців саме єврейського походження. Набагато більше ніж серед інших націй.
І так, що роблять єврейські батьки не так як у нас.
Перше. У євреїв дуже поширений культ сім’ї. Сім’я це головне. І це не просто коло близьких людей, пов’язаних лише кровною спорідненістю. А це саме ті люди, які завжди допоможуть, завжди підтримають, а найголовніше, що ці люди щиро люблять дитину. Дитина завжди улюблена і бажана, і неважливо яка вона за рахунком. Всі діти відчувають любов батьків. Їм ніколи не скажуть, що вони заважають, що дитина була небажаною або незапланованою.
Друге. У єврейських сім’ях неприпустиме рукоприкладство. Дітей ніколи не б’ють. Натомість батьки намагаються донести все до дитини в спокійній формі в розмові. Те саме стосується і навчання.
Єврейська мудрість каже:
«НАВЧАТИ ДІТЕЙ СЛІД З ДОБРИМ НАСТРОЄМ, АДЖЕ ВИВЧЕНЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ПАМ’ЯТІ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ЛЮДИНА ВМІТРОВИЧА Й СПОКОЄНА».
Ви ніколи не побачите кричущої єврейської матері, яка робить з дитиною уроки. І це відбувається ще й з іншої причини, пов’язаної з принципом виховання єврейських дітей.
Третє. Дітей рано починають привчати до самостійності.
З найменших років дитина вчиться робити все сама. Батьки все показують і пояснюють, а потім дитина вже виконує все самостійно. Відповідно, це стосується і навчання. Робити уроки всією сім’єю разом із улюбленим чадом – це не про євреїв.
У той же час, якщо у дитини щось не виходить, або вона принесе погану оцінку зі школи. Навряд чи його поставлять у кут за це. По-перше, це приниження дитини, адже вона теж людина. Хоч ще маленький. А по-друге, це озлобить його і образить, а це аж ніяк не покращить його розумові здібності. Дитину швидше за все покарають шляхом виправлення конкретної помилки.
Четверте. Дуже важлива похвала. Єврейських дітей хвалять буквально за все, за будь-яку дрібницю. Це робиться для того, щоб з юних років людина вчилася цінувати свій власний успіх і прагнула більшого.
П’яте. Дітей вчать цінувати свій час
Серед єврейських дітей не ледарів. Ви не побачите дитину, яка безцільно хитається вулицею або грає по кілька годин в ігри на мобільному телефоні або комп’ютері. І по півдня перед телевізором ніхто не проводить час у єврейських сім’ях.
Діти завжди чимось зайняті з самого дитинства. Читання, заняття, курси, малювання, музика, хобі, спорт, допомога батькам по дому… Але це не означає, що дитина не відпочиває. Звичайно, є і прогулянки з іграми на свіжому повітрі, і планшети з комп’ютерами, але всього стільки, скільки необхідно, щоб розвіятися і відпочити. Дитину ніколи не відправлять гуляти на вулицю тільки для того, щоб вона не заважала батькам вдома, і не сунуть мобільник, щоб вона погралася, поки мама відпочиває або готує вечерю. Дитина швидше за все займуть чимось корисним та цікавим.
Таким чином, дітей мало не з пелюшок вчать не марнувати свій час, а берегти його і правильно розподіляти. А це, до речі, одна з головних якостей усіх успішних людей.
Хоч ми й звикли бачити у фільмах, як єврейські мами оберігають своїх дітей (а особливо синів) навіть у дорослому віці. Це не зовсім так. Батьки – це завжди підтримка для дітей, їхні помічники та наставники у будь-якому віці.
Всі вищеописані принципи це турбота про розвиток дитини з раннього дитинства, любов, повагу, почуття відповідальності та самостійності та психологічні рівновагу та комфорт у сім’ї. Це благотворно впливає на формування всебічно розвиненої особистості, коли дитина росте в такому середовищі, вона виростає впевненою в собі, вона вірить у те, що може багато чого досягти, вона любима, її інтелектуальні здібності всебічно розвинені з самого дитинства. Ну ось і все, що потрібне.
А Ви погоджуєтесь з такими методами виховання? Чекаємо на ваші коментарі.
